Каннабис MAZAR
Привет всем, друзья! Сегодня расскажу вам об одном из своих наркотических приключений. Не судите строго, это лишь история из моей сумасшедшей жизни. Вот как я купила шишки марихуаны и решила сделать уборку в своей квартире.
После того, как я закурила первую долю амфетамина, наступил хороший бодряк. Я чувствовала, как ощущения двойной бодрости переполнили меня. Веселье только началось, друзья! Итак, я приступила к подготовке помещения.
В тот день я решила взять паузу от своих повседневных проблем и расслабиться. Заходя в свою обычную закладку в телефоне, я нашла варик с прекрасными шишками марихуаны. Отличный вариант для моего вечернего удовольствия, подумала я. Вот, чем закончилась моя "чистая" уборка:
| Время | Действие |
|---|---|
| 19:00 | Приготовление курительной смеси |
| 19:30 | Подготовка помещения |
| 20:00 | Зажигание и первый затяг |
| 20:30 | Погружение в галлюшу |
| 21:00 | Уборка с настроенным музыкальным фоном |
| 22:00 | Создание хаоса вместо уборки |
| 23:00 | Балда от отходов |
Картина: комната в хаосе, скучающие отходы и неразбериха. Но это меня не пугало - я была полностью уверена в своих силах.
Зажигаю шишку и делаю первый затяг. Это было что-то! Марихуана начала действовать, а я погружалась во всё более глубокую галлюшу. Время начать уборку под настроенный музыкальный фон, думаю я себе. Но вот незадача! Когда я начала двигаться, меня словно вырвало из реальности. Внезапно я понимаю, что не могу контролировать свои движения и мысли. Растяжение времени и пространства словно зависло в воздухе. Мне хотелось убираться, но мои руки безжизненно висят по обе стороны. Я понимаю, что зависла в одном состоянии и не могу продолжить действия. От этой балды от отходов я решила переключиться на что-то менее активное. Мне нужно было что-то успокоительное, чтобы выбраться из этой передозировки галлюши и продолжить уборку. С усилием перебирая ногами, я добралась до комода и нашла лекарство для моих проблем - сонные таблетки. Попивая глотками воды, я решила, что это самое лучшее решение. Мой организм полностью был на пределе и мечтал о долгожданном отдыхе. Вот и закончилась моя увлекательная история:
Указанное время - колебания на краю сна и яви.
Конечно, моя идея о совмещении курения марихуаны и уборки кажется немного сумасшедшей. Но ведь такие вещи случаются в жизни каждого наркомана. Это был всего лишь один варик среди множества других. Урок этой истории? Никогда не пытайтесь убираться под воздействием наркотиков! Такие закладки могут привести только к неприятным ощущениям и несбывшимся планам. Всем мирного неба и удачных закладок, друзья мои!
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
